обчищати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
злущувати — ую, уєш, недок., злу/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Обчищати лузгу, лушпиння. 2) с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту для збереження вологи і для знищення бур яну. •• Злу/щувати стерню/ розпушувати ґрунт одразу після збирання врожаю … Український тлумачний словник
лупити — луплю/, лу/пиш; мн., лу/плять; недок., перех., розм. 1) Обчищати від шкаралупи, шкурки, лузги тощо. || Здирати (шкуру, шкурку, лузгу тощо). 2) Висиджувати (пташенят, курчат і т. ін.). 3) з кого, за що і без додатка, фам. Брати, встановлювати… … Український тлумачний словник
лущити — щу, щиш, недок., перех. 1) Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). 2) перен., фам. Сильно бити. || рідко. Вбивати. 3) з кого, фам., рідко. Те саме, що лупити 3). 4) с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту після збирання врожаю … Український тлумачний словник
оббирати — а/ю, а/єш, недок., обібра/ти, обберу/, оббере/ш, док., перех. 1) з кого – чого, на кому – чому. Знімати щось одне за одним з кого , чого небудь. || рідко. Очищати, звільняти кого , що небудь від чогось зайвого, непотрібного або шкідливого,… … Український тлумачний словник
обдирати — а/ю, а/єш, недок., обде/рти і обідра/ти, обдеру/, обдере/ш; мин. ч. обде/р, обде/рла, обде/рло і обідра/в, обідра/ла, обідра/ло; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1) Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого небудь оболонку, верхній шар … Український тлумачний словник
обтесувати — ую, уєш, недок., перех., з чого, діал. Обчищати … Український тлумачний словник
обхаючувати — і обханю/чувати, ую, уєш, недок., обхаю/чити і обханю/чити, чу, чиш, док., перех., розм., рідко. Надавати чому небудь приємного, охайного вигляду; обчищати. || Усувати з чого небудь бруд і т. ін., надаючи йому приємного, охайного вигляду … Український тлумачний словник
обчистити — див. обчищати … Український тлумачний словник
обчищання — я, с. Дія за знач. обчищати … Український тлумачний словник
